Технологія монтажу системи утеплення Термалін

Покрокове керівництво із влаштування системи зовнішньої теплоізоляції фасадів на основі мінеральних плит із ніздрюватого бетону завтовшки 100 мм, 150 мм та 200 мм. Дотримання цієї технології гарантує довговічність фасаду, відсутність містків холоду та збереження паропроникності стін.

Завантажити технологічну карту

Підготовка основи та забезпечення адгезії

Якість підготовки стін безпосередньо впливає на несучу спроможність усієї фасадної системи та термін її експлуатації.

1. Очищення основи

Поверхню стін (цегла, газобетон, керамоблок) повністю очищають від пилу, бруду, масляних плям та залишків старих покриттів, що відшаровуються.

Слабкі ділянки штукатурки обов’язково збиваються до основи.

Значні нерівності (понад 10 мм) вирівнюються штукатурним розчином не менше ніж за 3 доби до початку монтажу плит.

2. Ґрунтування

Для зменшення та вирівнювання поглинальної здатності основи, а також для видалення залишкового пилу, поверхня обробляється ґрунтовкою глибокого проникнення.

На високопористі основи (газобетон, пінобетон) ґрунтовка наноситься у два шари методом «мокре по мокрому» або з повним висиханням першого шару.

Подальші роботи розпочинаються лише після повного висихання ґрунтувального складу (не менше 4–6 годин).

Покроковий регламент виконання робіт

Перший етап:
Приклеювання плит Термалін

Влаштування стартового (цокольного) профілю:
У нижній точці системи монтується цокольний алюмінієвий або ПВХ-профіль із крапельником, виставлений суворо за горизонтом за допомогою нівеліра чи водяного рівня. Надійне закріплення здійснюється дюбелями з кроком 30 см.

Приготування та нанесення клейового розчину:

Використовується спеціалізована суха клейова суміш для газобетону або мінеральних теплоізоляційних плит. Рекомендовані виробники зазначені в Технологічній карті. Замішування виконується міксером на низьких обертах із дотриманням пропорцій води, зазначених виробником клею. Після 5 хвилин витримування розчин повторно перемішують.

Метод нанесення клею:
Периметрально-точковий спосіб (при нерівностях стіни до 10 мм): Клейова суміш наноситься смугою завширшки 4–6 см по всьому периметру плити з відступом від краю 2–3 см (щоб уникнути витискання клею в шви). У центральній частині плити рівномірно наносяться 3–5 клейових «маяків».Скрізний (суцільний) спосіб (при рівній основі, відхилення до 3 мм): Клей наноситься на всю поверхню плити та вирівнюється зубчастим шпателем із розміром зуба 10–12 мм.Площа контакту клею з основою після притискання плити має становити не менше 40–50%.

Правила укладання плит:
Укладання проводиться знизу вгору, починаючи від цокольного профілю.Плити монтуються із обов'язковою перев'язкою вертикальних швів (розбіжність не менше 15–20 см), за аналогією з цегляною кладкою.На кутах будинку та віконних/дверних прорізах виконується зубчасте перев'язування плит. На кутах отворів не допускається збіг швів плит із лінією укосу (робиться Г-подібне вирізання плит).Вертикальність та площинність кожного ряду контролюється будівельним рівнем завдовжки 2 м.Важливо: Вертикальні та горизонтальні шви між плитами мають бути чистими — потрапляння клейового розчину в стики категорично заборонено! Технологічні щілини понад 2 мм заповнюються спеціальною монтажною піною з низьким коефіцієнтом розширення.

Другий етап:
Механічне кріплення

Механічна фіксація виконується тільки після повного висихання клейового шару (як правило, через 24–48 годин залежно від температури та вологості).

Вибір дюбелів:
Застосовуються фасадні дюбелі (парасольки) із забивним або закручуваним металевим стержнем із термоголовкою (для запобігання місткам холоду).

Глибина анкерування в основу: для щільних бетонів/цегли — не менше 50 мм, для пористих бетонів (газобетон) — не менше 80–100 мм.

Схема розміщення дюбелів:
Кількість дюбелів становить від 6 до 8 шт. на 1 м² (у крайових та крайових зонах будинку кількість збільшується через вітрові навантаження).

СУВОРЕ ПРАВИЛО:
Дюбелі встановлюються виключно в тіло плити ТЕРМАЛІН. Розміщення дюбелів на стиках, перехрестях або вертикальних/горизонтальних швах плит категорично заборонено, оскільки це руйнує геометрію краю та створює містки холоду.
Капелюшок дюбеля має злегка втиснутися в утеплювач (на 1–2 мм), але не стирчати назовні. Після монтажу дюбелів слід зашпаклювати їх клеєм для армованого шару, потім залишити все до висихання.

Третій етап:
Влаштування захисного армованого шару

Армувальний шар сприймає механічні навантаження, захищає утеплювач від атмосферних чинників та є основою під фінішне оздоблення.

Установка підсилювальних елементів:
Усі зовнішні кути будинку, а також відкоси віконних та дверних отворів підсилюються ПВХ-кутниками з армувальною сіткою.

На кутах віконних та дверних прорізів обов'язково наклеюються діагональні смуги армувальної сітки («косинки») розміром не менше 20×40 см — вони захищають ці зони від появи тріщин через деформації та напруження в матеріалі.

Технологія армування:
На поверхню плит ТЕРМАЛІН наноситься базовий армувально-клейовий розчин завтовшки 2–3 мм за допомогою зубчастого шпателя. У свіжонанесений клей утоплюється фасадна лугостійка склосітка (щільністю не менше 160 г/м²).

Сусідні полотна сітки укладаються з обов'язковим перекриттям (нахльостом) не менше 10 см. Наноситься другий шар клею (завтовшки 1–2 мм) і поверхня загладжується так, щоб сітка повністю опинилася всередині захисного шару (приблизно в верхній третині) і не проглядалася на поверхні. Загальна товщина армованого шару має становити 3–5 мм.

Четвертий етап:
Нанесення ґрунт-фарби

Етап виконується після повного висихання армованого шару (не раніше ніж через 3 доби) і перед нанесенням фінішної декоративної штукатурки.

Призначення та функції ґрунт-фарби:
Вирівнювання поглинальної здатності: Армований клейовий шар та шпаклівка можуть вбирати вологу з фінішної штукатурки нерівномірно. Ґрунт-фарба стабілізує цю здатність по всій площі фасаду.

Покращення адгезії (зчеплення): Завдяки вмісту дрібнофракційного кварцового піску склад створює шорстку поверхню, яка забезпечує міцне «чіпляння» декоративної штукатурки до основи, запобігаючи її сповзанню чи відшаруванню.

Захист від вологи: Зменшує водопоглинання захисного шару, захищаючи фасад від намокання під час монтажних перерв.

Колірне укриття (тонування): Оскільки армований шар має сірий колір, а фінішна штукатурка часто буває світлою або кольоровою, біла чи затонована ґрунт-фарба повністю перекриває сірий фон і запобігає появі плям та просвічувань.

Технологія нанесення:
Підготовка суміші: Перед застосуванням ґрунт-фарбу ретельно перемішують низькообертовим міксером до однорідної консистенції (за потреби допускається розбавлення водою згідно з інструкцією виробника, але не більше ніж на 5%).

Нанесення: Матеріал рівномірно наноситься по всій поверхні за допомогою малярного валика або макловиці (щітки). У важкодоступних місцях використовують пензель. Наносити слід якісно, без пропусків.

Висихання: Час повного висихання ґрунт-фарби становить від 4 до 12 годин (залежно від температури та вологості повітря). Переходити до нанесення фінішної декоративної штукатурки можна лише після повного висихання ґрунту.

П'ятий етап:
Фінішне декоративне оздоблення

Фінішний шар надає фасаду естетичного вигляду та захищає конструкцію від випадання опадів.

Матеріали: Для збереження системних паропроникних властивостей ніздрюватого бетону ТЕРМАЛІН рекомендується використовувати силіконові, силікатні або мінеральні декоративні штукатурки (структури «короїд», «баранець», «шуба» з фракцією зерна від 1.5 мм до 3 мм).

Нанесення: Декоративна штукатурка наноситься металевою теркою на товщину зерна, після чого пластиковою теркою формується необхідна фактура.

Фарбування: У разі використання мінеральної (білої/сірої) штукатурки виконайте забарвлення фасаду паропроникними силіконовими або силікатними фарбами у два шари після повного висихання штукатурки.

Ключові технологічні обмеження та застереження

Потрібні розширені відповіді щодо вибору клейових сумішей, інструменту та правильного розрахунку витрати матеріалів?